1
Загальна тенденція деградації банківського сектору, на жаль, продовжується.
Posted by Сергій Губін,
12 Декабрь 2017
·
659 просмотров
Нацбанк оприлюднив статистичні дані монетарної статистики.
Загальна тенденція деградації банківського сектору, на жаль, продовжується.
У своєму прес-релізі Нацбанк гучно проголосив про продовження зростання обсягів кредитування.
Правда, це в гривні.
І це в основному кредитування фізичних осіб. Воно зросло майже на 2,5 млрд грн., досягнувши 94,7 млрд грн. Очевидно, що це споживче кредитування. І переважно на купівлю імпорту. В той же час валютне кредитування фізосіб (це старі іпотечні кредити) скоротилося на 240 млн доларів. Залишок цієї заборгованості складає 2,42 млрд доларів.
Якщо брати кредитування підприємств, то обсяг гривневих кредитів збільшився на 1,45 млрд грн, досягнувши показника 457,3 млрд грн. При цьому обсяг кредитування в іноземній валюті майже не змінився.
Але якщо подивитися показники кредитування підприємств, то у порівнянні з початком року (429,0 млрд грн) обсяг гривневих кредитів виріс на 28,2 млрд грн. Але при цьому обсяг кредитів в іноземних валютах скоротився на 1,29 млрд доларів. Таким чином загальний обсяг кредитування підприємств продовжив скорочення. Ця тенденція практично беззупинно демонструється банківської системою з 2014 року.
Причому дещо несподівано Нацбанк припинив оприлюднювати дані простроченої заборгованості резидентів (юридичних та фізичних осіб). Схоже ситуація там продовжує надто вже активно погіршуватися попри всі фанфари про сформовані резерви та майже повне очищення банківської системи від проблемної заборгованості.
Можу лише зазначити, що ще в статистиці за попередній місяць Нацбанк вказував прострочену заборгованість резидентів 393,7 млрд грн. У порівнянні з початком року вона (станом на кінець жовтня) зросла на 111,8 млрд грн.
У Нацбанку щиро впевнені, що у стагфляції (стагнації поєднаної зі значною інфляцією), в яку вповзає національна економіка, їхньої вини немає.
Справді, в зростанні темпів інфляції їх вини немає. Своєю процентною політикою вони практично повністю паралізували кредитування. Тобто за рахунок кредитування додатковий попит не створюється.
Монетарна база (так звані вузькі гроші, які пов'язані з емісією Нацбанку) у порівнянні з показниками початку року навіть скоротилася на 2,8 млрд грн — з 381,56 млрд грн до 378,75 млрд грн.
Грошова маса (широкі гроші, в які включаються готівка поза банками та депозити фізичних і юридичних осіб в національній та іноземній валюті) зростає дуже повільно. З початку року лише на 25,85 млрд грн, або на 1,1% — з 1102,93 млрд грн до 1128,78 млрд грн.
Але така політика обмеження кредитування, з надзвичайно високими ставками по кредитам, вбиває реальний сектор економіки.
Змушений знову для панів з Нацбанку нагадати банальну істину. Ніхто ще дива у світі створити не зміг. Економіка не може зростати без зростання обсягів кредитування.
При цьому, враховуючи, що в уряді немає жодного макроекономіста, навіть на рівні заступників міністрів, вони не усвідомлюють вкрай шкідливі наслідки політики Нацбанку, для економіки та самого уряду.
Натомість в Нацбанку пихато, навіть з певною гордістю, наголошують, що вони несуть відповідальність лише за стабільність гривні, яку вони сподіваються своєю політикою досягти за декілька років. Правда за такої монетарної політики вбивства реального сектору досягти стабільності національної валюти неможливо. Вона ставатиме ще більше сировинною та ще більше залежатиме від ситуації на зовнішніх ринках. Якщо там ціни на сировинні товари впадуть, експортна виручка стрімко скоротиться, а курс долару до гривні навпаки стрімко зросте. З відповідно неминучим стрибком цін. Після чого обуренні громадяни винесуть зі своїх кабінетів не тільки урядовців, але і керівництво Нацбанку.
P.S.
Як завжди, прохання не тільки лайкати, але і поширювати.
Загальна тенденція деградації банківського сектору, на жаль, продовжується.
У своєму прес-релізі Нацбанк гучно проголосив про продовження зростання обсягів кредитування.
Правда, це в гривні.
І це в основному кредитування фізичних осіб. Воно зросло майже на 2,5 млрд грн., досягнувши 94,7 млрд грн. Очевидно, що це споживче кредитування. І переважно на купівлю імпорту. В той же час валютне кредитування фізосіб (це старі іпотечні кредити) скоротилося на 240 млн доларів. Залишок цієї заборгованості складає 2,42 млрд доларів.
Якщо брати кредитування підприємств, то обсяг гривневих кредитів збільшився на 1,45 млрд грн, досягнувши показника 457,3 млрд грн. При цьому обсяг кредитування в іноземній валюті майже не змінився.
Але якщо подивитися показники кредитування підприємств, то у порівнянні з початком року (429,0 млрд грн) обсяг гривневих кредитів виріс на 28,2 млрд грн. Але при цьому обсяг кредитів в іноземних валютах скоротився на 1,29 млрд доларів. Таким чином загальний обсяг кредитування підприємств продовжив скорочення. Ця тенденція практично беззупинно демонструється банківської системою з 2014 року.
Причому дещо несподівано Нацбанк припинив оприлюднювати дані простроченої заборгованості резидентів (юридичних та фізичних осіб). Схоже ситуація там продовжує надто вже активно погіршуватися попри всі фанфари про сформовані резерви та майже повне очищення банківської системи від проблемної заборгованості.
Можу лише зазначити, що ще в статистиці за попередній місяць Нацбанк вказував прострочену заборгованість резидентів 393,7 млрд грн. У порівнянні з початком року вона (станом на кінець жовтня) зросла на 111,8 млрд грн.
У Нацбанку щиро впевнені, що у стагфляції (стагнації поєднаної зі значною інфляцією), в яку вповзає національна економіка, їхньої вини немає.
Справді, в зростанні темпів інфляції їх вини немає. Своєю процентною політикою вони практично повністю паралізували кредитування. Тобто за рахунок кредитування додатковий попит не створюється.
Монетарна база (так звані вузькі гроші, які пов'язані з емісією Нацбанку) у порівнянні з показниками початку року навіть скоротилася на 2,8 млрд грн — з 381,56 млрд грн до 378,75 млрд грн.
Грошова маса (широкі гроші, в які включаються готівка поза банками та депозити фізичних і юридичних осіб в національній та іноземній валюті) зростає дуже повільно. З початку року лише на 25,85 млрд грн, або на 1,1% — з 1102,93 млрд грн до 1128,78 млрд грн.
Але така політика обмеження кредитування, з надзвичайно високими ставками по кредитам, вбиває реальний сектор економіки.
Змушений знову для панів з Нацбанку нагадати банальну істину. Ніхто ще дива у світі створити не зміг. Економіка не може зростати без зростання обсягів кредитування.
При цьому, враховуючи, що в уряді немає жодного макроекономіста, навіть на рівні заступників міністрів, вони не усвідомлюють вкрай шкідливі наслідки політики Нацбанку, для економіки та самого уряду.
Натомість в Нацбанку пихато, навіть з певною гордістю, наголошують, що вони несуть відповідальність лише за стабільність гривні, яку вони сподіваються своєю політикою досягти за декілька років. Правда за такої монетарної політики вбивства реального сектору досягти стабільності національної валюти неможливо. Вона ставатиме ще більше сировинною та ще більше залежатиме від ситуації на зовнішніх ринках. Якщо там ціни на сировинні товари впадуть, експортна виручка стрімко скоротиться, а курс долару до гривні навпаки стрімко зросте. З відповідно неминучим стрибком цін. Після чого обуренні громадяни винесуть зі своїх кабінетів не тільки урядовців, але і керівництво Нацбанку.
P.S.
Як завжди, прохання не тільки лайкати, але і поширювати.
Отже, нам критично необхідні: